Russian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bosnian Bulgarian Catalan Czech Danish Dutch English Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hungarian Italian Latvian Lithuanian Macedonian Polish Portuguese Romanian Serbian Slovak Slovenian Spanish Turkish Ukrainian Yiddish

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Заступник державного секретаря США Джон Салліван «цілком може стати» наступним послом Вашингтона в Росії і замінити Джона Гантсмана, який оголосив про відставку раніше цього місяця, заявив президент США Дональд Трамп. Він сказав про це 20 серпня в Білому домі, де приймав президента Румунії Клауса Йоганніса. Раніше видання The New York Times повідомляло, що Трамп, як очікують, призначить Саллівана на посаду посла в Росії. 6 серпня стало відомо, що чинний посол США в Росії Джон Гантсман звернувся до президента Трампа з проханням про відставку з 3 жовтня. У момент найгірших за останні 20 років американсько-російських відносин посада американського посла в Москві вважається однією з найскладніших в американському дипломатичному відомстві. Джон Гантсман у своєму листі написав, що американським дипломатам доводиться працювати у «ворожій» атмосфері. За даними американських ЗМІ, Гантсман збирається повернутися в штат Юта і висунути свою кандидатуру на посаду губернатора на майбутніх виборах. Декілька колишніх урядових чиновників заявили The New York Times, що вони вважають Саллівана несподіваним вибором на посаду посла в Росії, зважаючи на його незначний дипломатичний досвід. Зокрема, колишній високопоставлений американський дипломат Стівен Сестанович заявив, що Саллівана не знають як «великого гравця у політичному процесі Вашингтона». Він додав, що Салліван не є широко відомим експертом із питань, пов’язаних із Росією. Салліван працював юристом до того, як приєднався до адміністрації Трампа в 2017 році.
  2. Пакистан заявляє, що буде оскаржувати в Міжнародному суді рішення Індії про скасування спеціального статусу підконтрольної Делі частини спірного регіону Кашмір. Міністр закордонних справ Пакистану Шах Мехмуд Куреші 20 серпня заявив телеканалу ARY News, що рішення про передачу справи до вищого суду ООН, що базується в Гаазі, «ухвалили після розгляду всіх правових аспектів» дій Індії. Два з трьох збройних конфліктів, які сталися між Пакистаном та Індією з моменту набуття незалежності від Великої Британії 1947 року, стосувалися контролю над Кашміром. Читайте також: Пакистан звинуватив індійських військових у вбивстві двох цивільних у Кашмірі Відносини двох країн загострилися, коли 5 серпня індійський уряд оголосив про намір скасувати особливий статус підконтрольної Індії частині спірного регіону Кашмір, направив туди тисячі військових і зупинив телефонний та інтернет-зв’язок у регіоні. Пакистан засудив цей крок і назвав його порушенням резолюції ООН. Влада Пакистану вважає, що цей крок, який супроводжувався діями сил безпеки і запровадженням комендантських годин, загрожує міжнародному миру та може призвести до етнічних чисток і геноциду в регіоні, де більшість складають мусульмани. На тлі протестів у Кашмірі індійський уряд заявив 13 серпня, що «поетапно» полегшує режим у Гімалайському регіоні. Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і президент США Дональд Трамп закликали Індію і Пакистан вести діалог і проявити стриманість.
  3. Президент США Дональд Трамп заявляє, що було б доцільно дозволити Росії приєднатися до «Групи семи» промислово розвинених країн. «Я думаю, більш доцільним було б, щоб Росія входила. Має бути G8, тому що багато речей, які ми обговорюємо, мають відношення до Росії», – сказав Трамп, виступаючи в Білому домі 20 серпня, за кілька днів до того, як у Франції пройде саміт G7. Схожі заяви президент США робив рік тому. Тоді його підтримав прем’єр Італії, але не підтримали інші учасники групи. Нещодавно президент Франції (яка нині головує в G7) Емманюель Макрон заявив, що розширення міжнародного клубу держав «Групи семи» на ще одного учасника Росію – до G8, залежить від зусиль Москви із реалізації Мінських угод із врегулювання ситуації на сході України. «Група семи» (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія і Канада) промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.
  4. Президент Італії Серджо Маттарелла прийняв відставку прем’єра Джузеппе Конте і 21 серпня почне консультації з лідерами партій щодо вирішення політичної кризи, повідомляє його офіс. При цьому президент попросив Конте і його уряд виконувати обов’язки доти, поки триватимуть політичні консультації. На консультаціях Маттарелла має намір з’ясувати, чи є політична воля для формування нового уряду, і якщо ні, то розпустити парламент і призначити дострокові вибори, на три з половиною роки раніше від запланованих чергових виборів, повідомляє агентство Reuters. Прем’єр Італії Джузеппе Конте заявив про те, що йде у відставку, 20 серпня. Перед цим праворадикальна партія «Ліга» міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні подала до Сенату резолюцію про недовіру прем’єр-міністру (позапартійному, але близькому до «Руху п’яти зірок»). Відносини між партнерами по коаліції «Лігою» і «Рухом п’яти зірок» погіршилися під час виборчої кампанії до Європарламенту в травні. Тоді «Ліга» перемогла партнерів по коаліції, отримавши 34% голосів. Конте очолює італійський уряд від 1 червня 2018 року.
  5. Від вересня батьки школярів зможуть скористатися всіма видами індивідуальної форми навчання – сімейною (домашньою) освітою, екстернатом або педагогічним патронажем, які передбачають гнучкіший спосіб навчання, повідомляють у Міністерстві освіти і науки України. Відповідні зміни до положення, яке регулюватиме кожну з цих форм, були затверджені наказом МОН і набрали чинності 20 серпня. «Відтепер батьки матимуть можливість обирати спосіб і форму навчання дитини, орієнтуючись на її потреби і хист. Вони також зможуть брати участь у формуванні навчального плану або програми розвитку, якщо йдеться про дитину з особливими освітніми потребами», – сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Раніше дитина могла навчатися на індивідуальній формі виключно за наявності поважних причин. Дозвіл на таке навчання обов’язково мало надати місцеве управління освіти. Відтепер зарахування (переведення) учня на будь-яку з індивідуальних форм не потребує додаткового погодження, наголошують у МОН. Раніше цього місяця в Україні з’явився освітній омбудсмен. Уряд на засіданні 14 серпня офіційно призначив директора школи у Києві Сергія Горбачова на цю посаду.
  6. Ведучі головного інформаційного випуску грузинської телекомпанії «Руставі-2» заявили про відставку на знак протесту проти звільнення своїх колег новим керівництвом каналу. Діана Джоджуа і Міхеїл Сесіашвілі заявили, що залишають телеканал, у прямому ефірі своєї програми «Кур’єр». За кілька годин до цього новий генеральний директор «Руставі-2» Паата Салія повідомив про звільнення кількох провідних журналістів телекомпанії, зокрема Георгія Габунії, який у липні в прямому ефірі нецензурно вилаяв президента Росії Володимира Путіна. Звільнення спровокували заяви критиків про те, що новий власник раніше опозиційного телеканалу Кібар Халваші тісно пов’язаний із чинною владою, і що його дії є спробою адміністрації придушити політичне інакомислення в ЗМІ напередодні парламентських виборів, запланованих на наступний рік. «Це рішення чітко доводить, що редакційна політика каналу зміниться і що обіцянка Паати Салії (новий гендиректор «Руставі-2»), що нічого не зміниться, не є дійсною», – сказала Радіо Свобода Ната Дзвелішвілі, виконавча директорка Грузинської хартії журналістської етики. «Починаючи з вересня, новинні програми «Руставі-2» змінять свій зміст. На жаль, у нас з'явиться ще один провладний канал – лояльний до політики уряду», – додала вона. Халваші раніше обіцяв зробити колишню опозиційну телекомпанію незалежною як політично, так і фінансово. У липні Європейський суд з прав людини ухвалив, що «Руставі-2» був незаконно відібраний у колишнього власника – бізнесмена Кібара Халваші. У серпні підприємець заявив, що канал накопичив значні борги і буде проданий. Колишній генеральний директор «Руставі-2» Ніка Гварамія негайно заявив, що єдиним покупцем, швидше за все, стане голова владної партії «Грузинська мрія» мільярдер Бідзіна Іванішвілі. В опозиційних колах висловлюється побоювання, що Москва спробує встановити контроль над телекомпанією для посилення впливу на зовнішню і внутрішню політику країни.
  7. Правозахисний центр «Меморіал» визнав політичним в’язнем російського активіста Костянтина Котова, заарештованого за кримінальною статтею про неодноразові порушення на мітингах у Росії. «Сам факт переслідування за неправовою й антиконституційною статтею дає підстави зробити висновок про незаконність і політичний характер переслідування Котова», – йдеться в заяві правозахисників. У «Меморіалі» наголошують, що процес над активістом відбувається на тлі посилення репресій щодо учасників мирних акцій протесту. Представники «Меморіалу» також вважають, що рекордно швидке попереднє слідство у справі Костянтина Котова свідчить про намір влади Росії використовувати цю справу для тиску на організаторів і учасників протестів. «Меморіал» вимагає закрити кримінальну справу проти Котова і всіх обвинувачених за статтею, яку йому інкримінують. Костянтин Котов – програміст і громадський активіст. Він став першим обвинувачуваним за так званою «дадінською» статтею, якого відправили під арешт під час слідства. Приводом для кримінальної справи проти Котова стали три адміністративні протоколи – за публікацію у фейсбуці із закликом на неузгоджену акцію, а також за участь у неузгоджених ходах. Слідство у справі Котова завершилося в рекордні терміни – всього через день після висунення звинувачення. Всього воно тривало два з половиною дні. 12 серпня Котова затримали, а вже 15-го слідство завершилося. 14 серпня суд відправив Котова в СІЗО. Стаття про неодноразове порушення правил проведення мітингу отримала неофіційну назву «дадінської» за іменем опозиційного активіста Ільдара Дадіна. У 2015 році його засудили до трьох років позбавлення волі. У лютому 2017 року, після того як Конституційний суд Росії уточнив тлумачення статті, вирок Дадіну скасував Верховний суд за відсутністю складу злочину.
  8. На сьогодні не йде мова про перенесення посольства України в Ізраїлі до Єрусалима, повідомив український посол Геннадій Надоленко в коментарі «Укрінформу». «На сьогоднішній день мова не йде про перенесення посольства чи консульства (до Єрусалима). Мова йшла – це була спільна ідея і президента України, і прем'єр-міністра Ізраїлю – про можливість відкриття інноваційних офісів в Єрусалимі і Києві, які будуть займатися розвитком технологічної співпраці», – сказав Надоленко. 18-20 серпня відбувся перший за останні 20 років візит прем’єр-міністра держави Ізраїль в Україну. За планом ООН 1947 року про створення на території тодішньої Британської Підмандатної Палестини двох окремих держав, єврейської та арабської, Єрусалим мав стати окремою одиницею зі спеціальним міжнародним режимом під керуванням ООН. Фактично вже 1948 року новостворений Ізраїль за результатами першої арабсько-ізраїльської війни взяв під контроль західну частину міста і 1949-го оголосив Єрусалим столицею, Східний Єрусалим тоді опинився під окупацією Йорданії. Ізраїль захопив і Східний Єрусалим разом із історичним Старим містом у перебігу Шестиденної війни 1967 року, а пізніше оголосив про анексію цієї території, заявивши, що весь Єрусалим є його неподільною столицею. Світова спільнота на підставі плану 1947 року не визнає належності Єрусалима Ізраїлю, особливо ж анексії Ізраїлем Східного Єрусалима й проголошення всього міста столицею країни, практично всі посольства інших держав в Ізраїлі розташовані в Тель-Авіві. Палестинці хочуть, щоб Східний Єрусалим був столицею їхньої майбутньої держави.  Україна наразі офіційно не визнає Єрусалим столицею Ізраїлю. Її посольство також розташоване в Тель-Авіві. У грудні 2017 року президент США Дональд Трамп оголосив, що США визнають розділений Єрусалим столицею Ізраїлю, скасувавши таким чином десятиліття політики США в цьому відношенні. Рішення Трампа викликало протести, і 128 держав засудили його при голосуванні Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй.
  9. Один український військовий поранений внаслідок обстрілів на Донбасі 20 серпня, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. Його доправили до військового мобільного шпиталю, йдеться в повідомленні. За даними українських військових, від початку доби підтримувані Росією бойовики тричі обстрілювали позиції ЗСУ: з гранатометів різних систем і стрілецької зброї. У підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що захопили частини Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними, своїх заяв про становище на фронті і свої втрати за день на даний час не робили. Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове припинення вогню, починаючи з півночі 21 липня, так зване «літнє» або «хлібне». Воно, як і попередні, було проголошене як всеосяжне, безумовне, стале і безстрокове. Та, як і всі попередні, воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді порушується постійно. Припинення вогню й раніше не раз проголошувалися як «безстрокові і сталі», але порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях. Унаслідок російської гібридної агресії на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом іще на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.  
  10. Капітан заарештованого корабля «Мрія» відмовився добровільно слідувати до українських портів, повідомила Державна прикордонна служба України. «Капітан відмовився добровільно слідувати до порту міста Херсон або іншого найближчого порту України, тобто загалом відмовився виконувати рішення суду та фактично самоусунувся від виконання своїх обов’язків по керуванню судном та командою», – розповіли ДПСУ. Прикордонники наголосили, що корабель продовжує перебувати в територіальних водах України. 19 серпня Херсонський апеляційний суд наклав арешт на судно «Мрія», яке підозрюють у постачанні палива для підрозділів Чернорноморского флоту Росії в анексований Севастополь. За шість днів до цього Херсонський міський суд відмовився арештовувати корабель. Відтак, за даними сайту MarineTraffic, судно залишило порт у Херсоні, взявши курс на Одесу, а потім вийшло в нейтральні води Чорного моря. 10 серпня прокуратура Автономної Республіки Крим провела обшук в Херсоні на «Мрії». У реєстрах міжнародного судноплавства згадується танкер з колишньою назвою «Вілга», який зараз називається «Мрія» і нещодавно був перереєстрований під прапором України. Після анексії Росією українського Криму в 2014 році уряд України оголосив усі кримські порти закритими, вхід в них будь-якого судна є порушенням не тільки законодавства України, а й міжнародних норм судноплавства.
Наверх