Russian Albanian Armenian Azerbaijani Basque Belarusian Bosnian Bulgarian Catalan Czech Danish Dutch English Estonian Finnish French Galician Georgian German Greek Hungarian Italian Latvian Lithuanian Macedonian Polish Portuguese Romanian Serbian Slovak Slovenian Spanish Turkish Ukrainian Yiddish

Новини: Радіо Свобода онлайн – усі новини дня в Україні і світі

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Порушення прав людини, включно з тортурами та обмеженням свободи слова продовжуються у анексованому Росією Криму. Про це 2 липня заявила Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, презентуючи доповідь, що стосувалася Венесуели, Нікараґуа та окупованого українського Криму, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Доповідь охоплює період за другу половину минулого року і станом на травень цього року.  «Порушення прав людини, включно з тортурами та іншими прикладами негідного ставлення з боку правоохоронних органів продовжували мати місце у Криму», – наголосила Бачелет, заявивши, що в усіх випадках при обґрунтованих скаргах до судів чи правоохоронних органі в Криму ніхто з порушників не відповів за законом. Верховний комісар додала, що стурбована станом зі свободою ЗМІ на півострові. «Триваюча криміналізація свободи висловлювання в соціальних мережах також викликає стурбованість. На тлі того, як журналісти та працівники медіа і далі стикаються з втручанням у їхню професійну діяльність, кілька громадських організацій постали перед перешкодами в плані організації конференцій, громадських обговорень та інших зустрічей», – сказала Бачелет, зокрема вказавши на перешкоди, які чиняться на півострові кримськотатарським громадським організаціям. Вона наголосила, що Росія «не спромоглася дотриматись своїх зобов’язань, як окупаційна влада в Криму». Бачелет також заявила про неправомірність масового перевезення ув’язнених з окупованого Криму на територію Росії, а також піддала критиці армійський призов до російської армії у Криму, що здійснюється «у порушення міжнародного гуманітарного законодавства». Вона також закликала Україну «зменшити страждання нинішніх та колишніх мешканців Криму, коли вони намагаються скористатись банківськими послугами чи реєструвати народження чи акт смерті в Україні поза межами Криму». «Мій офіс буде продовжувати моніторинг ситуації з правами людини в Криму і готова до діалогу з Російською Федерація як окупуючою країною, а також з Україною, задля посилення захисту прав людини на півострові і в тих країнах», – зазначала Бачелет під час виступу. Раніше Україна закликала всі країни-члени ООН засудити проведення Росією голосування щодо поправок до конституції в анексованому нею Криму, а також залучення до цього процесу жителів Донбасу, яким видали російські паспорти.   
  2. Били потерпілих, застосовували електричний струм, душили, перевозили у багажнику автомобіля
  3. В ЄБА наголосили, що в минулі роки НБУ забезпечив значне зниження інфляції, здійснив валютну лібералізацію, оздоровив банківську систему
  4. У четвер, 2 липня, під стінами прокуратури Запорізької області відбувся пікет через справу про вбивство Віталія «Сармата» Олешка. Його учасники вимагали від прокуратури подати апеляцію на рішення Бердянського міськрайонного суду щодо пом’якшення запобіжного заходу чотирьом обвинувачуваним у вбивстві активіста і дати оцінку діям суддів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. «Відпустили чотирьох учасників вбивства Віталія Олешка під домашній арешт. Хлопці, ветерани АТО спочатку у Бердянську мітингували під судом, вимагали, щоб їх взяли під варту. А коли це не допомогло, то поїхали під Офіс президента. 24 доби там голодують. Вчора я з’ясував, що до сьогоднішнього дня прокуратура не подала апеляцію. Скільки ж можна тягнути?» – розповів один з організаторів акції Анатолій Шевченко. До пікетувальників на їхнє прохання вийшов прокурор області Володимир Калюга, який повідомив, що наразі згідно чинного законодавства, на етапі розгляду справи у суді не можливо опротестувати пом’якшення запобіжного заходу на етапі. Він також додав, що наразі щодо суддів Бердянського міськрайонного суду ДБР відкрито провадження.   «За чинним КПК, подібне рішення суду не підлягає оскарженню. Єдиний спосіб оскарження подібного рішення – це підтверджено рішенням Конституційного суду від минулого року – це коли погіршується становище обвинувачуваного, і лише стороною захисту може бути оскаржено. Ми позбавлені законної можливості оскаржувати таке рішення. Разом з тим у разі порушення цими особами, що перебувають на домашньому арешті, умов домашнього арешту, обов’язків, покладених судом, прокурор негайно буде ініціювати питання про зміну цього запобіжного заходу. Я цілодобово цікавлюсь у органів поліції як дотримуються умови домашнього арешту», – зазначив Калюга. Напередодні, 1 липня Запорізький апеляційний суд мав розглянути апеляцію обвинувачуваних у вбивстві «Сармата» Віктора Власюка, Тарасу Мовчану, Артема Матюшина, Денису Зеленкіна, Сергія Смірнова, Руслана Кузнецова, яких Бердянський міськрайонний суд залишив під вартою. Вони просили суд відпустити їх на домашній арешт. Під час засідання колегія суддів у складі В’ячеслава Білоконева, Марини Тютюник і Вадима Рассуждая оголосила про самовідвід через те, що вони були слідчими суддями у справі на етапі досудового розслідування. Наразі суду не вдалося утворити нову колегію суддів і справу направлено до Верховного суду України для визначення іншого суду для розгляду апеляції.   Раніше, дружина вбитого активіста «Сармата» також подавала апеляцію на рішення Бердянського міськрайонного суду. Втім Запорізький апеляційний суд відмовив у відкритті провадження через те, що ухвала Бердянського міськрайонного суду не підлягає апеляції. Наразі під стінами Офісу Президента України на знак протесту проти рішення Бердянського міськрайонного суду голодує низка побратимів «Сармата» голодує, які планують продовжити акцію до 7 липня. Напередодні, 1 липня, учасники акції повідомили, що були на зустрічі в ОПУ, де їх поінформували про створення при Генпрокуратурі спеціальної групи, що додатково вивчає всі справи фігурантів справи «Сармата», і готує подання до суду про взяття під варту переведених на домашній арешт обвинувачених.     Віталія «Сармата» Олешка вбили в Бердянську Запорізької області вдень 31 липня 2018 року на території готелю, що належить його родині: невідомий зайшов на територію готелю і здійснив два постріли. За підозрою у вбивстві «Сармата» спочатку було затримано п’ятьох осіб, чотирьох з них біля Василівки Запорізької області. У грудні 2018 року було затримано шостого підозрюваного в причетності до вбивства Олешка – бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського. Керівництво Національної поліції заявляло, що вбивство «Сармата» було замовним. Розглядається кілька версій злочину. У липні 2019 року Бердянський міськрайонний суд почав розгляд справи щодо вбивства Віталія Олешка. 29 травня 2020 року «Громадське» повідомило, посилаючись на адвоката дружини «Сармата», що суд переглянув запобіжний засіб чотирьом фігурантам справи, змінивши тримання під вартою його на цілодобовий домашній арешт. Згодом у пресслужбі Бердянського міськрайоного суду повідомили, що «зміна запобіжного заходу не означає, що підсудні будуть цілком вільні; підсудні перебуватимуть під цілодобовим домашнім арештом, з носінням електронного пристрою».
  5. Конституційний суд України 2 липня почав розгляд справи за конституційним поданням Верховного суду щодо конституційності окремих положень урядової постанови про встановлення карантину для боротьби з COVID-19. Зважаючи на те, що справу розглядають у формі письмового провадження, після виступу судді-доповідача КСУ перейшов до закритої частини слухання для ухвалення рішення. Його мають оприлюднити на сайті суду. Пленум Верховного суду України 29 травня звернувся до Конституційного суду з поданням щодо конституційності встановлення обмежень на час карантину, передбачених положеннями окремих нормативно-правових актів, ухвалених Кабінетом міністрів України і Верховною Радою України.   Як мовиться в повідомленні, Верховний суд із розумінням ставиться до ситуації в державі, що склалася у зв’язку з поширенням на території України COVID-19, і в цілому підтримує заходи, спрямовані на подолання зовнішніх і внутрішніх загроз безпеці і захист здоров’я громадян, які не суперечать Основному законові України. Водночас, мовиться в повідомленні, результати аналізу окремих положень низки законодавчих і підзаконних актів, ухвалених у зв’язку з коронавірусною епідемією, «дають змогу зробити висновок, що їхня сутність і практична реалізація, на переконання пленуму Верховного суду, не відповідають Конституції України». Через загрозу коронавірусного захворювання COVID-19 Кабінет міністрів України з 12 березня і в подальшому своїми постановами і розпорядженнями запровадив низку обмежувальних заходів, також у квітні був ухвалений закон про зміни до держбюджету через боротьбу з коронавірусом.  
  6. Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після ранкового «інциденту». Речник Іранської атомної енергетичної організації Бегруз Камалванді заявив, що неназваний інцидент трапився зранку 2 липня на території заводу зі збагачення урану. Пошкоджень зазнала промислова будівля, яка перебуває над землею. Центрифуга не постраждала. На заводі в Натанзі існують підземні об’єкти, які захищені від авіаударів бетоном завширшки у 7,6 метра. Об’єкт перебуває під моніторингом Міжнародного агентства з питань атомної енергетики за умовами ядерної угоди 2015 року. Камалванді зазначив, що на місце подій відправили експертів для розслідування. Він запевнив, що «хвилюватися не варто».
  7. Від початку поточної доби, 2 липня, бойовики на Донбасі двічі відкривали вогонь по позиціях ЗСУ в районі населеного пункту Луганське. Про це повідомили у Міністерстві оборони України. «Тут на світанку окупанти випустили 10 мін калібру 82 мм, вели вогонь зі станкових протитанкових і автоматичних гранатометів та великокаліберних кулеметів. Міномети 120-го і 82-го калібрів, а також ручні протитанкові гранатомети на цій ділянці фронту противник використав під час обстрілу після 6-ї години ранку», – мовиться у повідомленні. У Міноборони зазначили, що на обстріли бойовиків українські військові в обох випадках відповідали вогнем по їх позиціях, переважно зі станкових протитанкових гранатометів. За попередньою інформацією, бойових втрат у лавах ЗСУ немає. Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
  8. Компанія HANÁK NÁBYTEK заперечує причетність до меблевого магазину під своїм брендом в окупованому підтримуваними Росією силами Донецьку. Про це центральний офіс чеської фірми повідомив посольству України в Чехії.  Також у відповіді на звернення посольства в HANÁK NÁBYTEK зазначили, що не знають, хто є власником меблевого салону в Донецьку і яким чином туди потрапляють меблі компанії, повідомили у посольстві у відповіді на запит телепроєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії». «За нашою інформацією, такі ж самі пояснення компанія надала чеським контролюючим органам, які ведуть відповідну перевірку в цій справі. Вся наявна в посольства інформація була направлена до відповідних органів України для перевірки йухвалення можливих рішень», – зазначили в посольстві України.   Водночас, за інформацією «Донбас Реалії», меблевий салон під відомим чеським брендом продовжує працювати в Донецьку. Раніше на своєму веб-сайті компанія HANÁK NÁBYTEK офіційно перераховувала магазин у Донецьку як один із її торгових пунктів у світі. Але станом на зараз відповідна інформація з сайту зникла. Про роботу магазину, що продає меблі компанії HANÁK NÁBYTEK, в окупованому Донецьку стало відомо після інтерв’ю чеських бойовиків угруповання «ДНР» у приміщенні салону. Аналітик чеського Інституту політики та суспільства Роман Маца припустив, що саме бойовики могли організувати продаж продукції відомого у світі бренду на непідконтрольній Україні території.  
  9. Палата представників США схвалила нові санкції, пов’язані з ситуацією навколо Гонконгу. Одноголосно схвалений американськими конгресменами проект про санкції вводить обмежувальні заходи відносно банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками. Тепер документ має схвалити Сенат, після чого його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.   1 липня у Гонконзі вступив в силу закон про нацбезпеки. Його ухвалення ініціював Пекін, і воно викликало чергову хвилю масових протестів, учасники яких заявляють про загрозу їх громадянським правам. 30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників. Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки. Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення. Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.   Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
  10. Долар стрибнув на 40 копійок після заяви голови Національного банку України Якова Смолія про відставку, свідчать дані на сайті НБУ. Довідкове значення курсу гривні до долара на 12:00 встановлене на рівні 27 гривень 17 копійок. Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом. Яків Смолій працює на посаді голови НБУ з березня 2018 року. Питання про його відставку має розглянути парламент.
Наверх